Новобілоуська громада

Чернігівська область, Чернігівський район

Історична довідка


Новий Білоус


В 11 кілометрах від Чернігова на правому березі річки Білоуса розташовано мальовниче село Новий Білоус.

Поблизу сіл Нового Білоуса, Деснянки та Кошівки виявлені поселення епохи неоліту, бронзи та раннього заліза (II—І тис. до н.е.), ряд поселень і курганів ранньослов’янських (III—V ст.) та часів Київської Русі (Х-ХШ ст.), кургани Х-ХІ ст., урочище “Сомів хвіст”.

В селі Новий Білоус знаходиться дерев’яна одноглава Троїцька церква, 1646 р. з елементами бароко та фрагментами старого іконостасу. Окремо розташована дзвіниця, 1739 р.

Перша письмова згадка про село Новий Білоус датується тисяча шістсот сорок вісім роком. Радянська влада встановлена ​​в січні 1918 р На фронтах Великої Вітчизняної воїни і в партизанських загонах проти німецьких окупантів боролися 215 жителів села, з них 120 нагороджені орденами і медалями, 92 загинули. Уродженцю Нового Білоуса командиру гармати 197-го гвардійського артилерійського полку 92-ї гвардійської стрілецької дивізії гвардії сержанту А. Г. Свиридовському присвоєно звання Героя Радянського Союзу. У жовтні 1943 року в ході форсування Дніпра він знищив 3 ворожих танки і, отримавши поранення, не покинув поле битви.

Центральна вулиця села названа його ім'ям. У роки Великої Вітчизняної війни в Новому Білоусі створена підпільна група для боротьби проти окупантів, яка встановила зв'язок з партизанами. У лютому 1943 року гітлерівці спалили заживо 53 людини. Встановлено пам'ятники на місці, де були спалені мирні жителі; комсомольцю-підпільнику М. І. Барсуков, по-звірячому замордований окупантами; радянським воїнам, загиблим в боях за звільнення Нового Білоуса. У центрі села споруджено обеліск в пам'ять про воїнів-односельчан, «полеглих в боях проти німецько-фашистських загарбників»


Старий Білоус


За даними на 1859 рік у казенному, козацькому й власницькому селі Чернігівського повіту Чернігівської губернії мешкало 484 особи (231 чоловічої статі та 253 — жіночої), налічувалось 78 дворових господарств, існувала православна церква.

Станом на 1886 у колишньому державному й власницькому селі Козлянської волості мешкало 1224 особи, налічувалось 218 дворових господарств, існували православна церква, постоялий будинок, 3 вітряних млини[4].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 698 осіб (341 чоловічої статі та 357 — жіночої), з яких всі — православної віри.


Кувечичі


Село має давню історію, яка бере свій початок у сиву давнину. Походження і значення назви села достеменно невідомі. Імовірно, назва села походить від слов'янського «ковачич», що в перекладі на сучасну українську мову означає «коваль». Слово «ковачич» існує з незмінним значенням у ряді європейських мов, саме воно найбільш імовірно стало основою назви села, яка згодом трансформувалася. За переказами старожилів у селі здавна існували одна чи дві кузні, які, імовірно, у давні часи користувалися попитом у навколишнього населення.

Письмові згадки про село трапляються у різноманітних документах, ось деякі з них:

  • У «Виписці з Коронної метрики, стосовно Київської, Волинської і Подільської губерний», складеної у 70-і роки XVII ст., читаємо:

    • 1619 г. марта 12. В Любецком старостве предохранение для Мильковича кувечицкаго ґрунту и Борку над Пакулею (В Черниговском уезде в III стане речка Пакулька (Пакуль) и островокъ Бильдячинъ и пашни в Смолихове и Серхове с дубровами

  • У документі про продаж земель у наших краях знаходимо від 1572 року знаходимо:

    • Я, Гришко Уласович, мещанин государский любецкий, воспол с братьею моею Филоном а Иваном, сознаваем сами на себе тим нашим листом, кому будет потреба того ведати, иж продали есмо по своей доброй воли, Евхиму Ивановичу Ревячичу часть свое земли пашенное проробленное… А при том листе были люде добріе и тому добре зведомые пан Григорий Иванович Юцович, а пан Богдан Милкович кувечицкій, бояре государские Любецкіе, а пан……

А також від 1610 року:

  • Я, Лукаш Болотович, кувечицкій возній генерал воеводства Кіевского, а я, Ганна Милковичовна, молжонка его мененного пана Лукаша Болотовича, чиним явно и визнаваем сами продали пашню неподалеку Любеча священнику Пятницкому любецкому отцу Григорію Борисовичу

Зрозуміло, що у середні віки село вже існувало і було досить великим. Згадується воно і у більш пізніх документах, що дозволяє стверджувати існування села з незмінною назвою з сивої давнини і до наших днів.

За даними на 1859 рік у козацькому й власницькому селі Чернігівського повіту Чернігівської губернії мешкало 754 особи (380 чоловічої статі та 374 — жіночої), налічувалось 90 дворових господарств.

Станом на 1886 у колишньому державному й власницькому селі Довжицької волості мешкало 1002 особи налічувалось 224 дворових господарства, існували постоялий будинок, лавка, вітряний млин, крупорушка, маслобійний завод.

У 1888 році була збудована церква Святого Духа


Церква Св. Духа, XIX ст.


За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1146 осіб (580 чоловічої статі та 566 — жіночої), з яких 1138 — православної віри.

28 квітня 1943 року нацистами було спалено 270 дворів села Кувечичі, загинуло 160 жителів.


Рудка


Засноване село не пізніше ІІ чв. ХVІІ ст. (на сайті ВРУ історична дата утворення — 1720 рік). Вперше згадується в універсалі гетьмана Юрія Хмельницького 1660 р. про пожалування сіл Мохнатина, Юр'ївки та Рудки чернігівському П'ятницькому монастирю. У 1736 р. в селі Рудка з «деревнями» проживало 34 козацькі родини, у 1765-67 рр. — 11 козацьких родин і 28 селянських — підданих П'ятницького монастиря. В цей час (1759-64) тут збудовано дерев'яну Георгіївську церкву, існував приїжджий двір монастиря. Проживали священик, два церковники, козаків виборних 3-3, підпомічників 8-11, посполитих монастиря 38-49.

За даними на 1859 рік у казенному, козацькому й власницькому селі Чернігівського повіту Чернігівської губернії мешкало 717 осіб (360 чоловічої статі та 357 — жіночої), налічувалось 155 дворових господарств, існувала православна церква.

Станом на 1886 у колишньому державному й власницькому селі Довжицької волості мешкало 926 осіб налічувалось 176 дворових господарств, існували православна церква, постоялий будинок, вітряний млин. За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 970 осіб (487 чоловічої статі та 483 — жіночої), з яких всі — православної віри.

В лютому 1931 р.створено колгосп ім. Кагановича(23 господарства). В 29-30р.проходили виступи проти компанії землеустрою. До сільради ввійшло 3 населені пункти Рудка(452чол.79госп), Березівка(361чол.74госп)і хутір Янівка(203чол.46госп)разом 1016 чоловік і 199 господарств.

В Другій світовій війні брали участь 288 жителів села,162 загинули.

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Довжицьку, Пльохівську, Рудківську, Хмільницьку та 

Шибиринівську Ріпкинського району — до складу Чернігівського району.

Поблизу села виявлено поселення та курганний могильник часів Київської Русі.


Мохнатин


Перша писемна згадка про Мохнатин належить до 1660 року. Біля села виявлено поселення та курганний могильник часів Київської Русі.

Село входило у Білоуську сотню Чернігівського полку Гетьманщини з 1663 року.

У 1692 році, коштом Івана Мазепи, у Церкві в селі Мохнатин створено іконостас із гербом Мазепи.

За даними на 1859 рік у казенному, козацькому й власницькому селі Чернігівського повіту Чернігівської губернії мешкало 769 осіб (392 чоловічої статі та 377 — жіночої), налічувалось 155 дворових господарств, існувала православна церква.

Станом на 1886 у колишньому державному й власницькому селі Довжицької волості мешкало 821 особа налічувалось 161 дворове господарство, існували православна церква, постоялий будинок, 3 вітряних млини.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1146 осіб (609 чоловічої статі та 537 — жіночої), з яких 1043 — православної віри.

У 2010 році село було газифіковане

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь