Минає річниця від дня загибелі нашого захисника — Кваші Сергія Миколайовича
За останні роки ми переконалися, що історія України написана не чорнилом, а кров’ю. Хто з нас міг подумати, що, вшановуючи пам’ять героїв різних історичних епох: героїв Крут, Голодомору, Бабиного яру, жертв політичних репресій, ми стаємо свідками, учасниками та жертвами схожих подій. Сьогодні ми захищаємо нашу Незалежність, свободу та право вільно жити на свій рідній землі. Для нашого народу це — найвищі цінності, які ми захищаємо ціною власного життя.
8 червня минає річниця від дня загибелі нашого захисника, мешканця села Хмільниця, головного сержанта й головного техніка автомобільної роти з позивним «Єгер» — Сергія Миколайовича Кваші. Хороброго воїна, який загинув під час виконання бойового завдання, проявивши відповідальність, мужність та стійкість. Сергій, не вагаючись ні секунди, кинувся рятувати важкопораненого побратима і, отримавши осколкові поранення несумісні з життям, загинув. Це трапилося на Запорізькому напрямку.
Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Сергій захищав Чернігів та Чернігівський район. А вже 30 квітня пішов добровольцем на службу до лав ЗСУ. Він не зміг сидіти вдома і обрав шлях захисника Батьківщини.
Хлопці-побратими згадують про свого сержанта як про справжнього воїна.
«Ми пам’ятаємо кожний момент, кожний його вчинок. Дійсно, він був прикладом для всіх нас».
«Сержант у нас був чесним, відкритим, справедливим, із чіткими принципами. Надійна людина! У складних ситуаціях брав на себе всю відповідальність і приймав нестандартні рішення».
«Незважаючи на сильний запальний характер, він був дуже добрим. Сміливий, відвертий і щирий, не любив брехні. Був завжди на стороні правди. За своїх хлопців стояв горою».
«Коли він загинув, ми всі були в розпачі, бо втратили не лише наставника… Ми втратили справжнього товариша».
«Надійний, людяний, безкорисний. Ішов на допомогу навіть не питаючись. Нам його дуже не вистачає».
«У нашій команді побратимів він був настільки добрим, щирим, відвертим і світлим, що таких ще треба пошукати. Завжди приходив на допомогу і був на стороні правди. За своїх хлопців стояв горою».
«На жаль, Сергій загинув. Ми всі були в розпачі, бо втратили гарну людину і справжнього друга. Важко дається розуміння, що його з нами більше немає».
До річниці загибелі Сергія у приміщенні Хмільницького старостинського округу з 6 червня відкрито виставку, на якій розміщена біографія й фотографії Героя, а також спогади його друзів і бойових побратимів.
8 червня на кладовищі села Хмільниця, під час вшанування загиблого Героя, Сергія згадали в молитві й добрим словом староста Хмільницького старостинського округу Юрій Слюнько, заступник сільського голови з фінансово-економічних питань та комунального господарства Новобілоуської сільської ради Анотолій Кругол, протоієрей Роман та односельці. Віримо, що Господь відкрив перед загиблим Героєм двері раю, бо він пішов у вічність нескореним захисником багатьох людей і всієї України. У глибокій скорботі схиляємо голови перед нашим воїном і співчуваємо сім’ї загиблого Героя. Вічна пам’ять про Сергія завжди житиме в наших серцях. Слава і честь захиснику України!
