Мешканець села Полуботки Шкурай Микола Андрійович відзначив свій 95-річний ювілей
Його роки — його багатство. Так кажуть рідні, близькі та односельці про Миколу Андрійовича Шкурая, якому цьогоріч виповнилося 95 років. Позаду лишилося багато пережитого. За цей час були і радості, й печалі. Досить нелегким виявився його життєвий шлях. Народився Микола Андрійович в селі Шабалинів Коропського району Чернігівської області. І скільки пам’ятає себе, весь час доводилося багато й тяжко працювати. З дитячих років звик прокидатися зі сходом сонця. Особливо важко було в роки Другої світової війни. Пану Миколі тоді було 12 років. Батько пішов на фронт, тож уся чоловіча робота лягла на його плечі. Чоловік згадує, як малим хлопчиком пас волів, волочив картоплю, ходив на косовицю і виконував всю чоловічу роботу по господарству. А по іншому й не могло бути, адже він лишився єдиним чоловіком у своїй сім’ї. Мав допомагати матері та двом сестрам. Батько Миколи Андрійовича так і не повернувся з війни. Як згодом з’ясувалося, його поховали в Литві.
Після служби в армії пан Микола вивчився на тракториста і все своє життя пропрацював на землі. У роботі минали і будні, і вихідні. Але разом із тим життя Миколи Андрійовича було сповнене й щасливими сторінками, які він згадує з особливим теплом у душі: зустріч та одруження з коханою дівчиною, народження доньок, онуків та правнуків. З Катериною Лукінівною вони прожили довге, щасливе сімейне життя і відзначили золоте весілля. Виховали двох чудових доньок — Тетяну та Олександру. Подружжя працювало не покладаючи рук, щоб дати своїм дітям путівку в життя. І їхня мрія здійснилася. Тетяна вивчилася на технолога, згодом пройшла перекваліфікацію і все життя пропрацювала бухгалтером. Олександра здобула освіту педагога, навчилася грати на піаніно та баяні. Спершу працювала вчителем початкових класів, а потім стала директором Столінської школи Менського району.
Микола Андрійович каже, що найдорожчий подарунок долі — це його велика дружна родина. У своєму поважному віці він має чотирьох онуків та чотирьох правнуків. До речі, це дуже творча та освічена родина, де кожен має свій особливий талант. Живописні картини, вишиті подушки, рушники та килими додають будинку особливого затишку. Микола Андрійович дуже любить співати українські народні пісні, а з-під пера його доньки Тетяни народжуються дивовижні вірші та цікаві історичні дописи, якими вона ділиться на своїй фейсбуксторінці.
Привітати Миколу Андрійовича з поважним ювілеєм прийшли секретар Новобілоуської сільської ради Світлана Стопичева, староста Халявинського старостинського округу Алла Лісова, директор КЗ «Центр культурних послуг» Юлія Ільєнко, рідні та близькі іменинника. Гості побажали ювіляру доброго здоров’я, миру, родинного тепла, душевного спокою, уваги та поваги від людей. Світлана Стопичева вручила імениннику подарунок та Подяку Новобілоуської сільської ради за багаторічну сумлінну працю, вагомий внесок у розвиток громади та з нагоди 95-річчя від дня народження. Наша велика громада приєднується до привітань і бажає Миколі Андрійовичу ще довгих років життя, завжди залишатися таким же світлим, доброзичливим, життєрадісним чоловіком, людиною з великою душею і добрим серцем, яка з особливою теплотою та гостинністю зустрічає гостей і ділиться з ними своїми спогадами.
