Хвороба Ньюкасла у птиці: що треба знати і як протидіяти?
Хвороба Ньюкасла — це одне з найбільш заразних вірусних захворювань, викликаних вірусом сімейства Paramyxoviridae, що вражає усі види птахів. Виявлені штами вірусу є імунологічно однорідними, однак їхня здатність викликати захворювання у чутливих організмів значно відрізняється, що впливає на ступінь прояву хвороби та її епізоотологічні особливості. При першому занесені збудника захворюваність може охоплювати до 100% поголів’я та закінчуватися загибеллю до 60–90% птиці.
Хворобу Ньюкасла найчастіше реєструють у домашніх курей, індичок, цесарок тощо. Однак у природі також існують випадки захворювання дикої птиці, зокрема горобців та голубів, які можуть переносити збудника захворювання на значні відстані і сприяти перезараженню здорових домашніх птахів.
Основним джерелом інфекції є хвора та перехворіла птиця, що виділяє вірус у зовнішнє середовище з повітрям при диханні, яйцями та всіма виділеннями організму. Вже через добу після зараження починається виділення збудника, а після одужання вірус зберігається в організмі птахів ще упродовж 2–4 місяців.
Поширюється хвороба Ньюкасла переважно при безпосередньому контакті здорової птиці з виділеннями інфікованої.
Вірус може жити у теплому і вологому середовищі кілька тижнів. Цим середовищем, зокрема, є пташине пір’я і гній. При морозі існує дуже довго. Однак він швидко руйнується при зневодненні або під дією сонячного світла. Із сільськогосподарської птиці найбільш сприйнятливі кури, а найменш чутливі -водоплавні.
Щодо симптомів хвороби Ньюкасла, то вони з’являються протягом 2-12 днів (в середньому 5). Поширення відбувається повільніше, якщо фекально-оральний шлях є основним способом передачі, особливо для птахів, що утримуються в клітках. Молодняк птиці найбільш чутливий.
Після проникнення до організму вірус через кров розноситься до різних тканин та органів, викликаючи порушення роботи центральної нервової системи, а також дихання і травлення. Спершу збудник розмножується в ендотелії, через що клітини кровоносних судин розрихлюються, порушується їхня порозність і починає розвиватися запально-некротичний процес. Результатом цього стають множинні крововиливи в слизових та серозних оболонках. Через 1–1,5 доби вірус локалізується у паренхіматозних органах з дистрофічними змінами, а також кістковому і головному мозку, викликаючи симптоми порушення роботи нервової системи. Залежно від того, наскільки сильно ураження торкнулося певних органів і систем, спостерігають різні клінічні прояви захворювання.
Атипова форма хвороби Ньюкасла частіш за все реєструється у молодняка. При ній характерних клінічних симптомів не виявляється. Основною клінічною ознакою такої форми є скручування шиї, судоми, а також параліч крил та ніг. Розлади в роботі нервової системи найбільш характерні для індичат. Інколи хвороба взагалі лишається непоміченою без проявів будь-яких симптомів, або птиця швидко видужує. Розвиток такого атипового перебігу пов’язаний із циркуляцією у навколишньому середовищі слабко вірулентних штамів вірусу, а також із наявністю у птиці різного ступеня напруженого імунітету.
Основні симптоми захворювання такі:
- чхання, утруднене дихання, виділення з носа, кашель;
- зелений водянистий пронос;
- депресія, м’язовий тремор, опущені крила, скручування голови і шиї, кружляння і параліч;
- часткове або повне падіння несучості;
- поява яєць з тонкою шкаралупою і водянистим білком, незвичних за кольором, формою або поверхнею;
- набряк тканин навколо очей і на шиї;
- раптова смерть.
Вакцини від хвороби Ньюкасла для курей, індиків і голубів вводяться домашній птиці шляхом масового застосування з питною водою або аерозольного розпилення. Також живу вакцину вводять через ніздрі або кон’юнктивний мішок. Здорових курчат вакцинують на 1-4 день після народження.
Внаслідок перенесеного захворювання та одужання, або ж після вакцинації у птиці виникає імунітет до збудника хвороби Ньюкасла. Рівень накопичення у сироватці крові антитіл залежить від віку, а також термінів, способу і кратності проведення вакцинації. Важливу роль тут також відіграють фактори годівлі та утримання, які загалом сприяють кращій імунній відповіді і більшій стійкості організму до збудника.
Оскільки ефективних засобів лікування від хвороби Ньюкасла немає, єдиним способом захисту птиці від неї залишається своєчасна імунізація всього поголів’я сучасними вакцинами, зареєстрованими в Україні.
З питаннями стосовно вакцинації домашніх птахів від хвороби Ньюкасла можна звертатись до державних лікарень ветеринарної медицини у районах і містах Чернігівської області.
За інформацією Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області
