Все, що треба знати про сказ у тварин
Сказ – це гостра інфекційна хвороба з групи вірусних зоонозів, яка розвивається внаслідок укусу або ослинення хворою твариною, характеризується важкими ураженнями центральної нервової системи і закінчується смертельним результатом.
Збудник сказу – Neuroryctes rabiei розмножується в тканині мозку теплокровних тварин.
Відомі два варіанти вірусу:
– вуличний (дикий), що циркулює в природніх умовах серед диких тварин;
– фіксований, отриманий Л.Пастером, який використовується для отримання антирабічної вакцини.
Основним і сталим джерелом інфекції для людини є собаки, особливо бродячі, а з диких тварин – лисиці, вовки. Хоча можливе зараження людини і від інших тварин – корів, овець, кіз, свиней, коней, щурів, їжаків, кажанів тощо. Основним резервуаром вірусів у природі є вовки, лисиці, шакали, серед яких виникає спонтанні епізоотії сказу.
Зараження людини настає під час укусу хворою твариною, а також ослизнення свіжих поранень шкіри і слизових оболонок. Особливо небезпечні укуси в голову, лице, кисті рук.
На загрозу захворювання людини впливають такі фактори як глибина рани, число укусів, місце укусу, вид тварин.
Інкубаційний період захворювання на сказ у людини триває від 12 до 100 днів, у 2-3 % населення — до одного року. На тривалість інкубаційного періоду впливає розмір і глибина рани, вік хворого, локалізація укусу (при укусі лиця і голови – 35-5 днів, нижніх кінцівок – 65-95 днів).
У перебігу хвороби розрізняють три стадії: 1)провісників, 2)збудження, 3)паралітична
Стадія провісників триває 1-3 дні, іноді до 7 днів і характеризується загостренням ознак хвороби у місці укусу. Рубець в місці укусу червоніє, навколо нього з'являється набряк, поновляється біль, який супроводжується відчуттям печіння і свербіння.
Одночасно з'являється невмотивоване відчуття страху, тривоги, туги, хворий впадає у глибоку депресію.
При спробі пити, а потім від вигляду води виникає характерний приступ судорг, збудження з спазмами м'язів глотки і гортанні, розладами дихання. Обличчя хворого виражає жах і страждання, хворі просять про допомогу. Легкий подув повітря (ходьба, відкривання дверей) веде до пароксизмів. Приступ може виникати від яскравого світла, гучної розмови, дотику до шкіри тощо.
Період збудження супроводжується інтенсивною слинотечею.
Остання стадія хвороби – паралітична. Триває 3-7 днів. Смерть настає раптово від паралічу серця або дихального центру.
Сказ у собак!
Інкубаційний період триває 3-6 днів, рідше до 10 тижнів. Початок хвороби характеризується різкою зміною поведінки собаки. Тварина стає неспокійним, гризе неїстівні предмети, не приймає звичайної їжі. Після таких провісників, які тривають кілька днів, розвивається буйний період під час якого собаки безцільно бігають, кидаються на людей і тварин, гавкіт у них сиплий, виючий, ковтання утруднене, собака не п'є, а з рота тече слина. Через кілька днів з'являється параліч нижньої щелепи, задніх ніг, язик звисає з рота, слина тягнеться цівкою, хвіст висить. Виникають загальні судороги і параліч м’язів тулуба. Смерть тварини настає протягом 10 днів від початку хвороби.
Профілактика сказу передбачає комплекс заходів боротьби з епізоотіями природного і міського типу.
Боротьба з епізоотіями природного типу має бути спрямованою на регулювання кількості тварин, що є резервуаром сказу (вовки, лисиці, шакали та ін.). Запобігання епізоотіям сказу міського типу полягає в обов'язковій реєстрації собак і котів, ліквідації бездомних тварин, профілактичній імунізації свійських тварин, санітарно-ветеринарній пропаганді.
Запобігання захворювання людини після укусу або ослизнення її хворою на сказ або невідомою твариною здійснюється шляхом старанної первинної обробки рани з промиванням її милом, припіканні концентрованим розчином йоду.
Вакцинація антирабічною вакциною — єдиний спосіб уникнути захворювання на сказ, яка дає людині шанс на порятунок!
Важливо не переривати курс вакцинації, так як неповний курс вакцинації може спричинити виникнення захворювання.
Поствакцинальний імунітет стає діючим через 2 тижні після закінчення вакцинації.
Своєчасна вакцинація запобігає виникненню сказу в 95-99% випадків. Щеплення здійснюють в хірургічних кабінетах поліклінік, куди насамперед звертаються по допомогу при укусах.
Пам’ятайте про наступні правила!
– уникайте контактів із бродячими тваринами: котами, собаками, лисицями;
– уникайте на вулиці контактів домашніх тварин із бродячими тваринами;
– при зміні поведінки домашніх тварин зверніться до ветеринарного лікаря;
– здійснюйте профілактичну імунізацію домашніх тварин від сказу;
– при укусах чи ослиненні шкірних покривів та слизових оболонок відомою та невідомою твариною негайно зверніться за медичною допомогою. І в жодному разі не займайтеся самолікуванням!
