Гіркий біль утрати...
Новобілоуська сільська територіальна громада в ці вихідні попрощалася ще з одним своїм Героєм — 27-річним солдатом Василенком Олександром Леонідовичем .
Олександр народився на Рівкинщині, в селі Велика Вісь, 20 січня 1996 року. В 1997-му сім’я переїжджає на постійне проживання в село Роїще. Навчався Олександр у Роїщенській середній загальноосвітній школі, а з 2004-го продовжив навчання у спеціалізованій школі-інтернат в селі Березне. Так склалося, що внаслідок хвороби у 2003 році помер його батько, а 2020-го — не стало і матері.
По закінченню школи Олександр Василенко працював різноробом у Чернігівській індустріально-молочній компанії. 2010-го переїхав жити до Чернігова, а через вісім років (2018-2019) розпочав проходження строкової військової служби у лавах Збройних сил України. У 2020 році чоловік одружився, і у нього народився синочок.
До початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України Олександр працював охоронцем, у вересні 2022 року долучився до оборонців України. Службу ніс у складі військової частини А2167 на посаді стрільця-помічника гранатометника. Загинув Олександр Василенко 24 січня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Вугледар, що на Донеччині. В останню путь військовослужбовця проводили в Чернігові, в Катерининській церкві. Поховали нашого захисника на кладовищі Яцево.
У глибокій скорботі та вдячності схиляємо голови перед подвигом нашого бійця за свободу. Висловлюємо щирі співчуття сім’ї загиблого Воїна. Олександр Василенко віддав за наше життя та Україну найдорожче.
Вічна слава та пам’ять Герою!
