1 березня — Всесвітній день цивільної оборони
У 1931 році з ініціативи декількох держав французький генерал медичної служби Жорж Сен-Поль заснував у Парижі «Асоціацію Женевських зон — «зон безпеки»» для створення шляхом двосторонніх і багатосторонніх угод локальних зон безпеки в усіх країнах, яка потім була перетворена на Міжнародну організацію цивільної оборони (МОЦО).
1 березня 1972 року МОЦО отримала статус міжурядової організації, до якої зараз входять 50 країн, ще вісім держав мають статус спостерігача, серед них і Україна.
Серед напрямків діяльності МОЦО слід виділити такі:
- підготовка національних кадрів в галузі управління в період надзвичайних ситуацій;
- надання технічної допомоги державам у створенні і покращенні систем попередження НС і захисту населення;
- пропаганда досвіду і знань з ЦО і питанням управління в період НС.
Підготовка спеціалістів проводиться в Навчальному центрі в Швейцарії.
3 лютого 1993 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про Цивільну оборону України», 10 травня 1994 року Кабінет Міністрів України приймає Постанову № 299, якою затверджується «Положення про цивільну оборону України». Вперше було визначено, що цивільна оборона України є державною системою органів управління, сил і засобів, що створюється для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.
Під час війни працівники цивільної оборони пліч-о-пліч з військовими рятують мирне населення, розміновують території, де проходили активні бойові дії, знову роблять їх безпечними для життя. Попереду ще дуже багато завдань, адже завдяки нашим захисникам Україна повертає свої території, які на сьогоднішній день несуть небезпеку населенню: мінування лісів, полів, будинків, не розірвані снаряди, — все це є загрозою та нашою новою реальністю. Проте, злагоджена та професійна робота рятувальників допоможе повернути безпечне та мирне життя в Україну.
